Упрощенная HTML-версия
Аналіз
судової практики
За приписами
ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України
майнова
шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю осо-
бистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному
обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової
шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного пра-
вопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку
між протиправною поведінкою та збитками, вини; за відсутності хоча б од-
ного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
За приписами
ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосфер-
ного повітря»
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ста-
ціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу,
виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або
третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими дер-
жавними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республі-
ки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за по-
годженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує держав-
ну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з наявним у матеріалах справи Звітом щодо проведення інвен-
таризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від дже-
рел ТОВ «Підприємство», в якому вказано, що в результаті проведення
інвентаризації джерел викидів виявлено 1 джерело викиду — котел типу
RTN E 100 фірми «Altair» потужністю 100,0 кВт, який використовується для
теплозабезпечення систем опалення офісу.
На установлене у звіті джерело викиду 31.03.2014
відповідачу було
видано Дозвіл на викиди, з терміном дії дозволу на 5 років
. Отже,
у матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем дозволу
на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на-
явним у нього стаціонарним джерелом викиду (котел типу RTN E 100 фір-
ми «Altair»).
Станом на час проведення позивачем перевірки Дозвіл
був чинний, що сторони не заперечують.
Ч. 1 ст. 1166 ЦКУ
СУД ЗАЗНАЧАЄ:
висновок
Позивача
про те, що діяльність відповідача з експлуатації складських приміщень
пов’язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, є необґрунтованим.
Оскільки у складеному позивачем акті не зазначено, які саме речовини хімічного похо-
дження, що зберігаються на складах відповідача, спричиняють викиди та якої саме за-
бруднюючої речовини, як і не наведено нормативних актів, на підставі яких позивач дійшов
висновку про наявність таких хімічних властивостей речовини, як можливість викиду.
55
ECOBUSINESS /
/ № 1 (78) січень 2019