Стр. 58 - ECO_01_2019.indd

Упрощенная HTML-версия

Cудова практика.
Спори, пов’язані з охороною довкілля
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України (
далі
—ГПК
України) установлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внут-
рішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єк-
тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазда-
легідь установленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних
і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення,
для господарського суду не є обов’язковим.
Відповідно до
ст. 33 ГПК України
, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подають сторони та інші учасники судового процесу.
За приписами
ст. 34 ГПК України
господарський суд приймає тільки ті
докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно
до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказуван-
ня, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, позовні вимоги
Державної екологічної інспекції
задово-
ленню не підлягають
.
Матеріал підготувала
Марина Тимошенко
,
експерт журналу, еколог ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»,
член Дніпропетровської організації «Всеукраїнська екологічна ліга»
Ст. 43 ГПК
України
Ст. 33 ГПК
України
Ст. 34 ГПК
України
Реклама
56
ECOBUSINESS /
/ № 1 (78) січень 2019