Упрощенная HTML-версия
Екологія & Економіка.
Екоплатежі
Використання надходжень від екологічного податку з метою стимулювання охорони
навколишнього природного середовища мало би бути важливою складовою політики дер-
жави із забезпечення наближення законодавства України до політики ЄС, зокрема, у кон-
тексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Тому підняття ставки екологічного податку на викиди вуглецю було би логічним за умо-
ви
поновлення в БКУ норми щодо повернення частки сплаченого підприємствами
екологічного податку на фінансове забезпечення виключно цільових проектів еко-
логічної модернізації таких платників податку.
Це посприяло б покращенню еколо-
гічної ситуації на території України.
Яку проблему маємо зараз? Збільшені ставки податків при незмінній системі розподілу
надходжень жодним чином не змінять на краще екологічну ситуацію. До вирішення цього
питання треба підійти комплексно. Лише узгоджені дії органів влади зможуть зробити еко-
податок дієвим механізмом модернізації бізнесу. Зокрема, Держенергоефективності роз-
глядало різні варіанти підвищення ставки податку за викиди двоокису вуглецю (СО
2
) стаці-
онарними джерелами протягом 2017–2018 років, які передбачали спрямування коштів на
впровадження проектів енергоефективності. Паралельно варіанти реформування системи
екологічного оподаткування розглядає Мінприроди. Проте дії Мінфіну, Мінприроди та Дер-
женергоефективності між собою не узгоджені. Адже у кожного з них свої цілі —наповнення
бюджету країни, підвищення ефективності і енергоспоживання та вирішення екологічних
проблем.
Підприємства енергетичної сфери, металургійні тощо зараз перебувають в ситуації,
коли для виконання всіх взятих Україною зобов’язань необхідні мільярдні інвестиції. Тож
питання довкілля дуже тісно пов’язано з питаннями економіки.
Як приклад — близько 1,5 млрд грн. сплачено підприємствами ДТЕК до держбюджету
у 2017 році у вигляді екоподатку (близько 32 % від загальної суми по Україні) і майже таку
ж суму витрачено на модернізацію виробництва.
Якщо екоподаток не спрямовують на природоохоронні заходи, то ці витрати підприєм-
ства закладають у собівартість продукції.
Отже, якщо закласти витрати на встановлення очисних споруд, сірко-, азотоочишення
в собівартість електроенергії ТЕС (наприклад), то «чиста» енергія стане надкоштовною.
Щоб вирішити проблему
: усі кошти від сплати екоподатку мають надходити до спец-
фонду та мати цільове призначення (природоохоронні заходи); екологічний податок по-
трібно підвищувати — це закономірно, але виключно при гарантуванні повернення части-
ни коштів, як це було передбачено у 2014 році, підприємствам на проекти екомодернізації.
Ірина Вербіцька,
керівник напряму «Екологія»
енергетичної компанії ДТЕК
Актуальний коментар
28
ECOBUSINESS /
/ № 1 (78) січень 2019